mirosya: (zaivi)
собі об лоб. Бугик.
Колись в селі мені бемцнула по голові корба - відро з водою було повне - і погнулась.
mirosya: (Default)
Все таки, коли тааак фігово почуваєшся, треба брати лікарняний :о) Ніколи не думала, але якось вже переконалась, що мозок. при температурі і настільки фіговому загальному самопочутті, не працює якісно.
Замовила дівчина по телефону 2 словника, кажу, а Ви в курсі ,що вони малого формату, кишенькові? Ой, ні, не терба тоді. А є звичайного розміру? Є. Такий-то, стільки-то коштує. Супер! Давайте один в місто К., а другий в місто Д. Заплачу за обидва на картку. Ок. А відправите сьогодні? (середа). Ні, завтра (четвер). Ой, а можнаааа сьогодні? Так треба щоб завтра отримала людина. Бууудь лаааска. Ну, гаразд, хі-хі-хі. Потім ще пару зідзвонів, ми з нею мило похихотіли над Приватом - все чудово, все приємно.
Ввечері, я розказую Владу і кажу, що вона спочатку замовила кишенькові, а потім... Він: Так, я і відправив маленькі.  ????????????????????????? Замовила, я ті, що вона спочатку питала :(( Піпєц! Підвела, так підвела :(((
mirosya: (Default)
живіт болить у Леся :(
В понеділок здали аналіз крові для алерголога; у вівторок забирала - ефзинофіли 14. Зранку пукнув раз - труси замазав. Перший день в новий садок. В садку знову пукнув - замазав. Нічого не болить, какати не хоче. Забрала після обіду - все гуд. Пішли на майданчик біля садка, побули 10 хв, захотів в туалет - побігли в групу. Сходив, каже рідке. Через 2 години в маршрутці весь обідній борщ опинився на мені, на сидінні поруч, на підлозі - це вперше за 5 років дитина моя блювала (на тому тижні я комусь розказувала, що моє, ттт, ще жодного разу. Блядь.). Вийшли, вмились, витерлись і без пригод доїхали на іншій маршрутці додому. Ввечері гуляли, сказав, що нудить, вдома вирвав за допомогою двох пальців, сходив рідким, почав трохи боліти живіт.
В середу в 7 ранку 2 разів прокакався, годину подивився мультики, заснув і спав 3,5 години. Живіт болів; ввечері робила клізму. Живіт болить. Не какає. Не блює.
Сьогодні живіт болить, не какає, ноги болять ...

Де тут смайл, що б"ється головою об стіну?

Це глисти? Здавати кров? Гамняшки? В повний місяць? 3 дні підряд? Вечірні чи денні гамняшки можна?
mirosya: (Default)
Чи варто бороти всі перешкоди, що виникають на шляху до мети? А може ці перешкоди знак - не треба тобі воно? Типу цього:

мій підзаголовок )
mirosya: (Default)
щось же я роблю не так, раз він у мене іде-іде на поправку, вроді, а потім бабах! і знову.

Важче, напевно, ще й від того, що заманують слова знайомих "Вы что опять болеете?" - ця думка сторонніх... Скільки завгодно можна декларувати, що тобі немає справи до неї, але зробити так, щоб вона тебе не зачіпала непросто...

І чому? що ж трапилося, що зламалося, що раніше хворів собі потрошку, доволі так й не часто, а тим більше для дитини садкової, а тепер одне за одним? Імунограма? А хто її прочитає толково? І якщо це коштує 870 грн, то я й не піду...
mirosya: (Default)
А мені хочеться сказати: "Да пашлі ви в жопу!!!!" грамотійкам з Уауа. "Ой, фу, какие вы безграмотные...", "Ой, фи, я вас младше, а умнее..." Беееееееееееееееееееееееееее
mirosya: (Default)
Безкоштовний сир лише в мишоловці - о дааааа! А в наш час тим бліьше - дааааа!
Навіть поліклінічний лікар може стати платним  - це зрозуміло. (Гии, завдяки старанням Черновецького це може стати апріорі). Те що від цього він не обов"язково став більш кваліфікованим - теж зрозуміло. Те що супер дорогий лікар, не обов"язково супер лікар - теееееж.
Бляа-ааааааа, але чому людина не може ХОТІТИ чогось безкоштовного? Чому за таке бажання її одразу дехто уявляє безвідповідальною, недоумкуватою та ще й вбачає в цьому знущання над оточуючими??!
mirosya: (Default)
- Ну дитина ж не буде обманювати... Свекруха, бачите, попала кілька разів із своїм запитання "Ти їв? А що їв?" саме на вермишельку і зробила висновок, що я дитину годую тільки вермишелькою... Що я не готую. Лааадно, фіг з нею, з вермишелькою, але чим їй не вгодив суп?!?!!!!! "Або вермишелька, або супчик..." Тю бля! Ну, любить у мене дитина супи, а я, слава богу, можу наварити їх нескінченну кількість варіантів. Суп - це шкідливо? Це, між іншим, не просто вермишельку зварити!! Ні, вона вирішила приї... придовбатися!!! Ладно якщо б, коли ми у неї, то вона онука годувала трюфелями чорними і фуа-гра! Так вона ж теж щодня варить суп і різні варіанти картоплі!

Після одного недавнього діалогу її з Владом (по телефону), я звинувачувала себе, що у мене параноя стосовно її відношення до мене. НІ-ФІ-ГА! Це не параноя! Все що я "вигадала" на цю тему, підтвердилося її словами вже на цьому тижні! Вона пам"ятає якись випадок, який трапився 3 роки тому!!!!!!!!!! і навела його як аргумент на користь того, що чоловік мій потерпає тут, і ходить в обносках. Я аж охреніла, коли вона мені сказала - 3 роки вона собі шифрувала це!!!!! Якісь рушники як ганчірки згадала, що ніби у нас висіли... Не може такого бути!!! По-перше, Влад би вставив мені пухтюлєй, якби йому доводилося витиратися драними негарними рушниками (та я сама таке викидаю). По-друге, вона у нас була таааак давно, що на той момент у нас просто не могло бути драних рушників - нам мамки надарували нових, і ми ще жили не так довго разом, щоб вони встигли порватися! Аналізували з Владом потім, про що ж це вона: може то висів рушник, яким я після фарбування волосся витиралася; або може ганчірочний якись. А щееее!! а ще, річ в тому, що двічі я була присутня при тому, як свекор наїзджав на свекруху, що повна шафа рушників, а у ваній висить дранття! Бугага!!!
Факт в тому, що вона по 3-4 роки шифрує, перекручує факти, надумує собі гори всякого дерьма і сидить на ньому, бережно охороняючи і нічого нікому не говорячи до певного часу!!! Та скажи ти одразу - я тобі, дурі підорзіливій поясню що до чого!
Коли її прориває раз на 3 роки, то 90% її претензій засновані ЛИШЕ на її домислах!!! Побачила, почула шматоооочок і навигааадуувала! і мууучиться-стражда!!

Я не упередженно кажу це все, ні! Треба сказати, що я ще й спокійніше до цього ставлюся, ніж Влад мій. Я всі 5 років, ан питання "Як у вас із свекрухою?" відповідаю: "Чудово! Ми ж за 300 км одне від одного!" :о) І я ціную ці 300 км, я бережу їх вплив на наші стосунки! А ще я чудово розумію, що доросла людина не зміниться, і приймати треба її такою. І приймаю! Прий-ма-ю! У мене в голові обмеження, на думки про свекруху: нафіга мені багато про це думати? Вона не кумарить дуже; вона, звісно, нас любить (ну, принаймні, сина і онука ж точно); вона піклується і переживає. Переживає, як вміє, а вміє лише дуже песимістично. Але ж не зі зла! І все! Це універсальне моє пояснення для мене ж якихось її дій, які мені не сподобались.... А вона, кооооза, нашифровує про мене... Таке каже, таке навигадувала, що на голову не налазить...

Бля

March 2014

S M T W T F S
      1
234 5 6 78
910 11 12 131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 08:46 am
Powered by Dreamwidth Studios